Ходили до театру…

Григорій Горін

ПОМИНАЛЬНА МОЛИТВА

За мотивами творів
Шолом-Алейхема

«… На моїй могилі в кожну річницю моєї смерті нехай мій син, що залишився, а також мої зяті, якщо побажають, читають по мені поминальну молитву. А якщо читати молитву вони не матимуть особливого бажання, або час не дозволить, або це буде проти їхніх релігійних переконань, то вони можуть обмежитися тим, що будуть збиратися разом з моїми дочками, онуками й просто добрими друзями й будуть читати цей мій заповіт, а також виберуть котре-небудь оповідання з моїх самих веселих оповідань і читатимуть уголос будь-якою мовою, що буде їм зрозуміла, і нехай моє ім’я буде ними згадано краще зі сміхом, ніж взагалі не згадано…»

Шолом-Алейхем (з «Заповіту») 1915 р.

Такими словами розпочалася вистава, яку 27 вересня відвідали студенти груп КН-1701, КІ-1606, КТ-1601 та КС-1506 разом з викладачами Гуз Ю. В., Крисько Т. О., Доманською О. Л. та Даниловою М. В. у Чернігівському Молодіжному театрі. Вистава та гра акторів справили неймовірне враження на глядачів. Разом сміялися над яскравими жартами, разом тамували подих у трагічні моменти вистави. Це була небайдужа вистава для небайдужих людей.

Гуз Ю. В.