«Дзвони Чорнобиля»

Чорнобильський вітер по душах мете,

Чорнобильський пил на роки опадає,

Годинник життя безупинно іде…

Лиш пам”ять, лиш пам”ять
усе пам’ятає…

У житті українського народу є дата, сповнена гіркого полинового болю, – 26 квітня.

32 роки віддаляє український народ від цієї вікової трагедії – аварії на Чорнобильській АЕС. 32 роки не загоюється лихо, яке людина сама ж заподіяла собі, своїй землі.

Про цей “чорний день” говорили на заході «Дзвони Чорнобиля» студенти I курсу разом із викладачем Марінець І.С.

Пам’ять… Саме вона є рушієм еволюційного поступу в майбутнє й оберегом найвищих загальнолюдських цінностей. І якщо весь народ пам’ятатиме свою історію, він заслуговує на повагу, він вартий того, щоб дивитися у майбутнє.

Фото дивіться у фотоальбомі “Дзвони Чорнобиля” (відкривається у новому вікні).

І.С. Марінець