Конференція до Дня пам”яті жертв Корюківської трагедії
4 березня 2021 року у Фаховому коледжі транспорту та комп’ютерних технологій НУ «Чернігівська політехніка» відбулась онлайн конференція до Дня пам”яті жертв Корюківської трагедії. Ця трагедія – найбільша та найжорстокіша каральна операція нацистів під час Другої світової війни. У ніч на 27 лютого 1943 року партизани з’єднання Федорова розгромили німецько-угорський окупаційний гарнізон Корюківки. У відповідь окупанти напали на мирне селище. В акті Чернігівської обласної комісії із встановлення і розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників у Корюківці від 17 грудня 1943 р. вказано, що 1 і 2 березня 1943 р. здійснено вбивство 6700 чоловік, спалено 1290 будинків, а вціліло тільки 10 цегляних.
Вранці 1 березня 1943 року до Корюківки прибув підрозділ СС зі Сновська. Спочатку німці намагалися зігнати всіх мешканців у центр села. Коли деякі мешканці, передбачаючи майбутнє вбивство, спробували втекти, німці почали входити в усі будинки та розстрілювати їх мешканців. Ті, хто був зігнаний у центрі, були розстріляні у великих будівлях села — ресторані та театрі. В ресторані було вбито близько 500 осіб. П”ятьом вдалося вижити. Був виданий наказ убити всіх мешканців Корюківки, які втекли в сусідні населені пункти.
За даними судово-медичної експертизи, проведеної після війни, смерть заподіювалася шляхом розстрілу з автоматів та станкових кулеметів, ударів тупими предметами і спалювання заживо.
2 березня забиті трупами будинки (тільки в ресторані понад 500 тіл) почали підпалювати, але вбивства тривали. Карателі прочісували село, хапали людей і живцем кидали в палаючі хати. Віра Сильченко, яка сховалася в копиці сіна, бачила, як нелюди кинули у вогонь її матір, сестру й невістку. Одночасно великі групи людей убивали з кулеметів на подвір”ї церкви, на колгоспному дворі, у свинарнику. До кінця дня 2 березня Корюківка майже повністю згоріла.
У Корюківці було спалено майже все, збереглися тільки десять цегляних будинків та одна церква. Мешканців сусідніх населених пунктів залякували, щоб вони не надавали допомогу корюківцям.
Уцілілі корюківці сховалися або втекли до лісу; частина з них через кілька днів повернулися, здебільшого люди похилого віку.
9 березня німці повернулися до Корюківки та спалили їх заживо.
В результаті каральної акції у Корюківці було знищено близько 7 тисяч мирних мешканців, спалено 1390 будівель. 5612 жертв масового вбивства залишаються невпізнаними. Корюківка була практично повністю спалена, населення, яке тут проживало, винищено.
Активну участь у підготовці та проведенні конференції взяли студенти першого курсу, групи КН 2001 Сльозка Вікторія, Коваленко Владислав.
Фото дивіться у фотоальбомі “Конференція до Дня пам”яті жертв Корюківської трагедії” (відкривається у новому вікні).
Викладачка Ганна Кухаренко