«Дзвони Чорнобиля»
Чорнобильський вітер по душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає,
Годинник життя безупинно іде…
Лиш пам”ять, лиш пам”ять
усе пам’ятає…
У житті українського народу є дата, сповнена гіркого полинового болю, – 26 квітня.
32 роки віддаляє український народ від цієї вікової трагедії – аварії на Чорнобильській АЕС. 32 роки не загоюється лихо, яке людина сама ж заподіяла собі, своїй землі.
Про цей “чорний день” говорили на заході «Дзвони Чорнобиля» студенти I курсу разом із викладачем Марінець І.С.
Пам’ять… Саме вона є рушієм еволюційного поступу в майбутнє й оберегом найвищих загальнолюдських цінностей. І якщо весь народ пам’ятатиме свою історію, він заслуговує на повагу, він вартий того, щоб дивитися у майбутнє.
Фото дивіться у фотоальбомі “Дзвони Чорнобиля” (відкривається у новому вікні).
І.С. Марінець